Мета і завдання практики

з додаткової кваліфікації

,, Керівник образотворчої діяльності в дошкільному закладі’’

Мета:

-         формування професійних здібностей керівника образотворчої діяльності;

-         формування умінь і навичок організаційної роботи  з образотворчої діяльності в дошкільному закладі ( проведення занять різного типу, організація студійної, гурткової роботи, індивідуальної роботи з дітьми та їх батьками;

-         формування умінь та навичок в художньо-оформлювальній роботі

( організація виставок дитячої творчості);

-         практичне оволодіння  майстерністю виконавської діяльності у відповідних видах образотворчого процесу, починаючи від визначення змісту задуму, обрання засобів виразності для його втілення і до досконалого володіння технікою його відтворення;

-         реалізації естетичного виховання й художньої освіти  засобами образотворчого мистецтва як одного з чинників базового компоненту змісту дошкільної освіти;

-         практичне оволодіння методикою керівництва  занять, творчими процесами  в галузі образотворчої діяльності;

-         формування здатності до продуктивного самовизначення, вдосконалення педагогічної майстерності та професійних якостей

-         підвищення мистецтвознавчого рівня  та художньої культури студентів.

Основні завдання практики:

-         Допомогти кожній дитині набути художньо-естетичний досвід, розкрити внутрішні творчі здібності та реалізувати їх вільно та відкрито;

-         Розвиток інтересу до різних видів мистецтва( декоративно-прикладне, образотворче, література, музика);

-         Практичне оволодіння навичками навчання основам створення художніх образів в різних видах  художньої діяльності;

-         Стимулювати художню культуру дітей на основі власного творчого досвіду;

-         Розширити знання  особливостей планування занять в ізостудії та оволодіти навичками перспективного планування занять, роботи гуртків;

-         Оволодіти вмінням діагностувати рівень зображувальних вмінь дітей, напрямками змісту малюнків, особливостей створюваних пластичних форм, аплікаційних робіт, паперових конструкцій

Види  практики:

    - Спостереження і проведення пробних занять( гурткової роботи, вечорів  розваг художньо-естетичного циклу, самостійної художньої діяльності;

-         Проходження безперервної педагогічної практики.

Час і термін проходження практики :

VII   семестр - 8 тижнів

VIII семестр -  1 тиждень  

 Напрямки практичної діяльності студентів 

Сп.5.010101,,Дошкільна освіта’’

 З додатковою кваліфікацією

,,Керівник образотворчої діяльності в дошкільному закладі’’

Знайомство з ізостудією, наочністю педпроцесу

Планування занять,складання перспективного плану роботи  гуртків

Проведення занять з ДПМ, жанрів мистецтва, артпедагогіки

Проведення вечорів розваг  художньо-естетичного циклу

 Проведення гурткової роботи, самостійної художньої діяльності,художньо-дидактичних ігор

Організація навчально- виховного процесу, художньо-творчої діяльності

Діагностика рівня розвитку зображувальних вмінь дітей

Оформлення виставок дитячої творчості

Участь в методичній роботі керівника  ізостудіїї

Мета творчої практичної  діяльності студентів залучити дитину до краси в природі, людині, мистецтві; закласти  основи, які допоможуть дитині вирости людиною, здібною до творчості.

 В основу програми  проходження практики покладені  ідеї Л.М.Шульги ,,Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку’’ та програмі розвитку креативності в зображувальній діяльності

·        Всі здібні!

·        мистецтво як  спосіб пізнання Себе і Світу

·        природосообразності;

·        саморозвитку;

·        самоактуализації;

·        біо-соціо-культурної адаптації засобами артпедагогіки.

Програма передбачає художньо-творчий розвиток дітей, принципово орієнтоване не на суму знань в  навчанні  основам художньої грамоти, не на залучення до якого-небудь основному виду художньої  діятельності, а на оптимизацію емоційоно-особистісного потенціалу, на духовне становлення. Створюються умови, в яких дитина зможе пережити, усвідомити кожну тему в сукупності всіх видів діятельності: розглядаючи твори  живопису, слухаючи вірші, музику створючи власний продукт творчості. Єдність всіх видів діяльності в такому випадку – засіб , а не мета.  Мета – єдність свідомості та емоційного хвилювання. Кожна тема має стати емоційним відкриттям та налаштувати дитину на емоційне відкриття  у вираженні власних почуттів в доступній для неї формі: словом, віршами, піснею, малюнком.

Задача практикантки – так організувати зустріч з мистецтвом, щоб вона запам’яталась надовго, була естетично  і емоційно наповненою і особистісно значущою для  кожної дитини. При цьому його роль – майстер, який намагається вести до створення того алгоритму дії, того творчого процесу, в ході якого  здійснюється дослідження, відчувається радість власного відкриття, власної значущості та поваги неповторності іншого.

 Робота практикантки в ізостудии буде визначатися повнотою діяльності кожного з її учасників. Причому  виконання завдань практики має  виконуватись виходячи зі своїх знань,умінь та навичок, життєвого досвіду, інтересів і здібностей.  Обов’язково використовується робота в парах  або групах з метою організації діалогового спілкування, яке легко виводе кожного з учасників на самооцінку, самокорекцію, допомагає принімати рішення по – новому. І обов’язково для ходу кожного заняття включення в рефлексивну діяльність : аналіз почуттів, думок, поглядів, світосприймання.

В діяльності дитини оцінюється не результат, а та напруга яку він приклав. Тому важливо бачити рух, крок дитини, де виникає  рефлексія і він сам оцінює свій шлях: відчуває в собі гармонію, гармонію світу через себе. КРИТЕРІЙ успішності – він щасливий !

 При цьому завдання педагога – створити умови психологічного клімату, в якому дитина має право на своє власне читання картини. Враховуючи, що художник, для розмови зі своїм співрозмовником вибирає не мову нравоучінь, а мову символів, залишаючи право розуміти його-  дофантазувати , договорити, домріяти , додумати. І дитина самостійно читає кольори, форми, звуки, що створив автор.

Більшість програм художньо-творчого розвитку дитини дозволяють відійти від традиційних схем сприйняття творів мистецтва, його аналізу та втілення задуму.

Проведення різних напрямків практичної діяльності студентами  під час проходження практики є передумовою  рішення  актуальних взаємопов’язаних завдань:

·        Моделювання занять направлених на активізацію асоціативно-образного мислення як способу художнього засвоєння буття.

·        Створення на заняттях атмосфери співтворчості, зацікавленості,  невимушеності,що визначають шлях художнього творчого процесу.

·        Створення естетичних ситуацій – важливої умови для виникнення емоційно-творчого сприйняття дійсності.

·        Постійне стимулювання художньої культури на основі реалізації власного досвіду.