Четвер, 23.11.2017, 03:29
Дошкільна освіта

 Каталог статей

Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [5]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Л.Івахніна Інтеграція як основа розвитку дітей дошкілного віку

Інтеграція як основа розвитку у дітей дошкільного віку сприймання і відображення оточуючого світу (за Базовою програмою «Я у світі»)

 

Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчості самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе.

Дитинство – найважливішій період у житті людини. Чим більше дізнається дитина в перші роки життя, тим допитливішого, розумнішою вона буде. Від інших вікових періодів дошкільне дитинство відрізняється тим, що забезпечує загальний розвиток, який є основою формування особистості.

Сприйняття розвитку в дошкільника цілісної та багатовимірної картини світу передбачає дотримання одного з провідних методологічних принципів дошкільної освіти – інтеграції.

Мистецька діяльність проходить червоною ниткою крізь усі сфери життєдіяльності («Природа», «Культура», «Люди», «Я сам») та змістові лінії розвитку, тож її варто будувати за принципами інтеграції. На заняттях і в життєвих ситуаціях мають гармонійно поєднуватися різні види мистецтва (музика, живопис, література) та власна художня діяльність дітей (ліплення, малювання, аплікація, музикування, мімічні та пантомімічні етюди).

Світ мистецтва багатогранний, різноманітний, він дивує і захоплює. Мистецтво сприяє духовному збагаченню дитини, її прилученню до національних традицій.

Воно пробуджує творчу активність, розвиває емоційно-чуттєву сферу, образне мислення, уяву, спостережливість, розум, стимулює розвиток асоціативної пам’яті, формує естетичні уявлення, моральну поведінку. Тому саме мистецтво стає засобом і спілкування, й пізнання дійсності, і розвитку. Й естетичного виховання.

Відомо, що дидактична інтеграція не лише змінює якісні параметри змісту освіти, а й стимулює утворення нового знання – відбувається характерний перехід кількості в якість. Інтегровані технології передбачають кількісне збільшення та якісне збагачення зіставлень, паралелей, аналогій, стимулювання між сенсорних асоціацій, розширення діапазону художньо-естетичних узагальнень.

 

Образотворча діяльність є основною в формуванні творчих здібностей дитини, які в свою чергу відіграють провідну роль в становленні цілісної особистості. Ці здібності дозволяють малюкові самостійно аналізувати дійсність, знаходити рішення в нових ситуаціях, свідомо ставитися до власної діяльності.

Образотворча діяльність створює передумови для формування соціально активної, творчої особистості, адже її специфіка полягає в створенні дитиною художнього образу, що об’єктивно передбачає пізнання навколишнього світу. В процесі створення художнього образу відбувається постійний тренінг позитивних емоцій, почуттів, переживань, здійснюється розвиток психічних процесів, зокрема творчої уяви. Розвиток творчої уяви в образотворчій діяльності пов'язаний з художнім задумом і його реалізацією, що дає дитині можливість бачити світ в усій його різноплановості, йти від думки до її втілення.

Програма «Я у Світі» зорієнтована на організацію повноцінної життєдіяльності самої дитини, впровадження в життя особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти.

Художній розвиток дітей має здійснюватися з особистісно-орієнтованого і діяльнісного підходу. Необхідно створити розвивальне середовище, в якому б дитина непомітно і послідовно заглиблювалася у пізнання предметів, об’єктів і явищ навколишнього світу, формувала образи – уявлення про конкретний об’єкт, наприклад про його життя, особливості поведінки, зовнішній вигляд, про те, якими засобами його образ створює мистецтво, як він виражається в музиці, поезії, як його можна зобразити самостійно в образотворчій діяльності.

На думку вчених, у дітей дошкільного віку розвиток сприйняття здійснюється, інтенсивніше, ніж становлення довільних рухів, від яких залежить розвиток зображувальних здібностей. Встановлено, що дитина дуже рано набуває здатності сприймати не лише колір, форму, будову предметів, але й красу довкілля, милуватися, захоплюватися красивими предметами і об’єктами, сприймати художній образ в творах мистецтва. Дослідження педагогів і психологів показали, що діти вже в молодшому дошкільному віці починають усвідомлювати свої власні почуття, настрої, переживання і здатні відгукуватися на їх прояви у інших. Вчені вважають, що необхідно стимулювати розвиток у дітей художньо-естетичних почуттів, тобто впливати на художньо-естетичний розвиток.

Дошкільний вік найбільш сприятливий для розвитку сприйняття дитини, удосконалення органів чуття, накопичення уявлень про навколишній світ. Отже, одне з центральних місць у роботі з дітьми має займати сенсорний розвиток. Він передбачає ознайомлення дітей з сенсорними еталонами кольору, форми, величини, простору. Необхідна умова накопичення інформації про предмет майбутнього зображення – емоційне зацікавлення спостереження дитиною цього предмета в реальній дійсності.

Намір вихователя запланувати зображення на певну тему матиме сенс лише в тому випадку, коли з цим предметом, об’єктом чи явищем дитина добре знайома і виявляє до нього інтерес.

Змістом організованих спостережень для дітей виступає навколишня дійсність, в якій можна виділяти світ природи, предметний світ, світ людей.

Образи, уявлення і почуття, що переживаються дітьми під час спостережень, в потрібний момент, при умілому керівництві педагога, відтворюються в свідомості дитини і виступають джерелом створення художнього образу.

Дуже важливо простежити, як втілюються дитячі враження, отримані під час спостережень, сприймання явищ та предметів у процесі виконання дітьми наочно-образних і наочно-дійових видів творчих завдань, у самих результатах їхньої творчості.

У ході практичної діяльності увагу дітей варто здебільшого зосереджувати на відтворенні форм «на око», а живописно-колоритне рішення вчити передавати «за відчуттям».

Не варто забувати про формування вміння працювати з різними художніми матеріалами, у різних техніках, добирати адекватні засоби для реалізації задуму.

Г.О. Підкурганна в програмі та методичних рекомендаціях з художнього розвитку дітей дошкільного віку «Дитяча творчість розкрила принципи і підходи до організації вихователем життєвого середовища для образотворчої  діяльності і розвитку творчості дітей:

1. Повага до свободи і гідності кожної дитини як маленької, але повноправної людини.

2. Створення умов для розвитку індивідуальності кожної дитини, орієнтації передусім, на творчість дитини.

3. Забезпечення атмосфери психологічного комфорту для дітей, врахування вікових, психологічних особливостей при доборі змісту, методів і засобів розвитку, навчання і виховання.

4. Інтеграція різних напрямів розвитку особистості дитини.

5. Врахування того, що образи, уявлення і почуття, що переживаються дитиною в момент сприймання при кваліфікованому керівництві педагога під час образотворчої діяльності, відтворюються в свідомості дитини і виступають джерелом створення образу.

Підставою для такого підходу до організації образотворчої діяльності в дитячому садку є те, що ця діяльність вимагає включення комплексу психічних процесів і якостей, наявності попереднього досвіду, знань, умінь, навичок, вольових зусиль, що дозволяє дитині активно ними оперувати, утримувати увагу на визначеній меті і досягти результату.

Проведення дітей через всі змістові лінії пізнання навколишнього світу сприяє розвитку естетичного сприйняття, творчої уяви, асоціативно-образного мислення, емоційно-образної, словесної та інших видів пам’яті, образного мислення, пізнавально-пошукових, образотворчих і художніх здібностей.

Саме на сприйнятті образів та відтворенні їх у слові, пластиці, малюнку і базується процес інтегративної мистецької діяльності дошкільника.

 

Література

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Вид.: «Світич», Київ – 2008 р.
  2. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Вид.: «Світич» Київ – 2009.
  3. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Київ Редакція журналу «Дошкільне виховання» 2009.
  4. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. Г.О. Підкурганна. Часопис «Дитячий садок» №122, 2001.
  5. Інтеграція мистецької діяльності О.Терещенко ж. «Дошкільне виховання» № 8, 2008.
  6. Програма художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років. І.О. Ликова. Ранок. Харків – 2007. 

 

Зміст дошкільної освіти у сфері мистецтва

 


Розвиток у дитини

естетичного ставлення до

світу через ознайомлення

з творами мистецтва

 

Оволодіння мовою

видів мистецтва

Вдосконалення

художньо-практичної

діяльності, прояв

творчості

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКА

 

 

С

в

і

т

 

 

м

и

с

т

е

ц

т

в

а

 

Естетичне ставлення

до світу мистецтва

 

 

 

 

 

 

Ознайомлення

з творами мистецтва

 

 

 

- власне ставлення

- емоційний відгук на прояву

   естетичного

- задоволення від спілкування

 

 

 

Художній образ

мовою мистецтва

 

-  аналізування

- розуміння художніх образів

- передавання різними засобами

 

 

Художньо-практична

діяльність

 

 

- власне ставлення

- знання характерних особливостей

- володіння художньою майстерністю

 

 

Дитяча творчість

 

 

 

- застосування творчого досвіду

- вияви ініціативи

- об'єктивне оцінювання робіт


Категорія: Мої статті | Додав: Lusitte58 (06.06.2010)
Переглядів: 6534 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
очень хорошая статья!! только издательство Базової програми "Я у Світі" - СвітИч, а не СвітОч!!

Ім`я *:
Email *:
Код *: